Чому полтавці менше довіряють новинам: вплив фейків і дезінформації у громадах

У сучасному інформаційному просторі, де новини оновлюються щохвилини, довіра до джерел інформації стає головним викликом. Жителі Полтави — не виняток. Останніми роками дедалі більше полтавців відкрито висловлюють сумніви щодо достовірності новин, скаржаться на фейки, маніпуляції, пересмикування фактів та відверту дезінформацію у медіапросторі. Як наслідок — падає інтерес до локальних ЗМІ, поширюється недовіра до офіційних джерел, а громади залишаються вразливими до інформаційних впливів.

У цій статті ми розглянемо, чому знижується довіра до новин у Полтаві, як фейки впливають на громадську думку, і що можна зробити, аби сформувати більш стійке інформаційне середовище в місті.

Як змінюється медіаспоживання полтавців?

Згідно з результатами опитування серед мешканців Полтавської громади (проведеного локальними ініціативами у 2024 році), понад 60% респондентів вважають, що у медіа часто публікується недостовірна або неповна інформація. Із них:

• 42% — читають новини в Telegram-каналах і групах Facebook;
• 26% — орієнтуються на всеукраїнські ЗМІ;
• 21% — віддають перевагу місцевим сайтам;
• 11% — не читають новини взагалі через втрату довіри.

Тобто інформаційні джерела стають все більш розмаїтими, а разом із цим — складніше відрізнити правду від вигадки.

Основні причини недовіри до новин у Полтаві

Поширення фейків і маніпуляцій

Найпоширеніші види дезінформації, які фіксуються в інформаційному полі Полтави:

• перекручені заголовки, які не відповідають змісту;
• вкидання — повідомлення про нібито “загрозливі” ситуації без підтверджень;
• використання емоційної лексики замість фактів;
• ненадійні джерела, які не можна перевірити;
• боти та фейкові акаунти, що поширюють неправдиві новини у Facebook-групах.

Це підриває довіру до всіх медіа — навіть до тих, хто працює добросовісно.

Інформаційна втома і «перенасичення»

Полтавці, як і більшість українців, переживають інформаційне виснаження через:

• постійний потік новин про війну, економічну нестабільність, небезпеки;
• суперечливі повідомлення від різних джерел;
• брак часу і ресурсу на перевірку інформації.

У результаті формується втома від новин і зниження інтересу до місцевих подій.

Політична заангажованість деяких медіа

Частина полтавських медіа прямо або опосередковано афілійовані з політиками, бізнес-структурами або певними групами впливу. Це проявляється у:

• односторонньому висвітленні тем;
• відсутності альтернативних думок;
• замовних матеріалах (джинсі);
• ігноруванні гострих, але незручних тем.

Це руйнує уявлення про незалежність журналістики і поглиблює скепсис.

Приклади фейків, що поширювалися в Полтаві

«У Полтаві масово закривають школи через епідемію» — поширене у соцмережах повідомлення, яке не підтвердилось: жодна школа не припиняла роботу офіційно.

«Під виглядом біженців у місто прибули диверсанти» — поширений у вайбер-групах фейк без жодного доказу, який створив хвилю паніки.

«Полтава залишиться без води на тиждень» — перебільшена версія планових відключень водопостачання, поширена в телеграм-каналах без посилання на КП «Полтававодоканал».

Ці приклади демонструють, як дезінформація може вразити громаду і порушити соціальний спокій.

Як фейки впливають на громаду?

• Формують хибне уявлення про події — особливо у людей без доступу до перевірених джерел.
• Роз’єднують громаду — через страх, агресію, взаємну підозру.
• Послаблюють довіру до влади і ЗМІ — навіть якщо повідомлення неправдиві, осад залишається.
• Сприяють радикалізації — особливо у складних соціальних умовах.

Що робиться для протидії фейкам у Полтаві?

У місті вже діють кілька ініціатив:

• Медіаграмотні уроки у школах — викладаються елементи критичного мислення.
• Онлайн-курси для вчителів та журналістів — за участю ГО «Інтерньюз-Україна», Академії української преси.
• Партнерство місцевих ЗМІ з незалежними фактчек-платформами — зокрема StopFake та VoxCheck.

Крім того, деякі полтавські медіа вже публікують позначки «Це фейк» або «Ми перевірили» — для зміцнення довіри читачів.

Як мешканцям Полтави не потрапити у пастку фейків?

Завжди перевіряйте джерело інформації
Якщо новина — тільки у Telegram-каналі без посилання на офіційні джерела — це привід засумніватися.

Уникайте емоційних репостів і сенсаційних заголовків
Найгучніше звучать саме фейки. Справжня журналістика — це не крики, а факти.

Користуйтесь фактчек-ресурсами
StopFake, VoxCheck, MediaSapiens — публікують розбір популярних фейків.

Підтримуйте незалежні місцеві ЗМІ
Обирайте медіа, які вказують джерела, публікують розширені коментарі, дотримуються стандартів.

Недовіра до новин у Полтаві — не примха, а результат реального інформаційного тиску, частих фейків, браку достовірності та відкритості. Але разом із цим, ситуацію можна змінити. Головне — формувати критичне мислення, підтримувати якісну журналістику та бути активними учасниками інформаційного життя громади.

Бо сильна Полтава — це не лише міцна інфраструктура, а й свідома спільнота, яка вміє відрізняти правду від маніпуляції.