Полтава готується до освітньої реформи: зміни в структурі шкіл до 2027 року

Полтавська громада активно розпочала впровадження масштабної освітньої реформи, що кардинально змінить підхід до організації навчального процесу у старших класах. Цей крок спрямований на створення сучасної, ефективної системи освіти, яка відповідатиме новим державним стандартам та законодавчим вимогам. Про деталі змін стало відомо з засідання міської батьківської ради, що відбулося 19 червня.

В основі реформи лежить рішення про формування мережі із 17 ліцеїв, які мають стати основними закладами для здобуття середньої освіти на території громади. Планується, що до 1 вересня 2027 року всі освітні установи мають повністю відповідати вимогам Закону України «Про загальну середню освіту». Це означає, що навчальні заклади повинні будуть пройти процес реорганізації та модернізації для відповідності новим стандартам.

На сьогодні у Полтавській громаді функціонує 35 закладів освіти, які вже відповідають чинним вимогам — це ліцеї, гімназії, спеціалізовані та наукові школи. Водночас 24 навчальні заклади ще потребують оновлення та адаптації до нових правил. Процес реорганізації передбачає оптимізацію мережі шкіл, модернізацію навчальних програм та інфраструктури, а також підвищення якості викладання.

Окрім цього, зараз триває громадське обговорення можливого закриття трьох малокомплектних сільських шкіл — Валківської, Верхолянської та Бричківської. Причина цього криється у значній неефективності використання бюджетних коштів: утримання одного учня у Верхолянській школі обходиться громаді у понад 130 тисяч гривень на рік. У разі прийняття рішення про ліквідацію, учнів переведуть до інших, більш забезпечених освітніх установ, що забезпечить кращі умови для навчання та оптимізує витрати бюджету.

Важливо відзначити, що зміни в освіті частково зумовлені новими державними стандартами якості. З 1 вересня 2025 року держава перестане надавати субвенції школам, в яких менше ніж 45 учнів, а вже з 2026 року цей поріг зросте до 60 учнів. Якщо навчальний заклад не відповідатиме цим критеріям, фінансування переходить повністю на плечі місцевих бюджетів, що може ускладнити утримання малокомплектних шкіл і призведе до їхньої оптимізації.

Крім того, у Верховній Раді наразі розглядається законопроєкт №13120, який передбачає заборону на функціонування ліцеїв із початковими класами. Якщо цей законопроєкт буде ухвалений, ліцеї, що мають у своїй структурі початкову школу (1–4 класи), не зможуть отримувати державну субвенцію на утримання цих класів. В такому разі громада муситиме самостійно фінансувати такі заклади, що є додатковим стимулом для чіткішої організації мережі освітніх установ.

Ще одним важливим аспектом реформування є норматив щодо мінімальної кількості учнів у класі. Вона повинна бути не меншою за 24–30 дітей. Однак якщо протягом навчального року частина учнів залишить школу або змінить навчальний заклад, розформування класу не передбачається. Це рішення спрямоване на стабільність навчального процесу та уникнення надмірної нестабільності у формуванні класів.

Для ліцеїв старшої школи (10–12 класи) встановлено мінімальний поріг у 100 учнів на паралелі. Така чисельність дозволяє забезпечити повноцінне профільне навчання, що відповідає сучасним стандартам і готує учнів до подальшої вищої освіти або професійної діяльності. Це також сприяє формуванню спільноти учнів з подібними інтересами, що підвищує ефективність навчального процесу.

Реформа має на меті не лише оптимізувати мережу шкіл, але й підвищити якість освіти, адаптувати її до потреб сучасного суспільства та вимог ринку праці. Відповідно до нових підходів, навчальні заклади повинні стануть більш профільними, інноваційними та комфортними для учнів. Це важливо з огляду на розвиток компетентностей, критичного мислення, цифрової грамотності та інших ключових навичок, необхідних у XXI столітті.

З боку батьківської спільноти висловлюють як підтримку, так і занепокоєння щодо наслідків реформ. Зокрема, триває обговорення, як зміни вплинуть на доступність освіти для дітей з сільської місцевості, чи не призведуть вони до збільшення часу на дорогу до школи та наскільки ефективно будуть організовані перевезення. Влада обіцяє, що всі рішення будуть прийматися з урахуванням думки громади, а також з забезпеченням якісного сервісу для всіх учнів.

Таким чином, освітня реформа у Полтавській громаді є комплексним і стратегічним кроком, спрямованим на приведення системи середньої освіти у відповідність до сучасних законодавчих вимог та стандартів. Вона включає формування ефективної мережі ліцеїв, оптимізацію ресурсів, модернізацію навчальних програм і інфраструктури, а також увагу до соціальних аспектів і потреб різних категорій учнів. Очікується, що такі зміни дозволять підвищити якість і конкурентоспроможність освіти в регіоні, а також створити умови для розвитку кожного учня.

У перспективі реформа має сприяти формуванню освітнього середовища, яке буде не лише інклюзивним і доступним, а й орієнтованим на розвиток талантів і здібностей молоді, готуючи її до викликів сучасного світу та успішної реалізації в житті. Полтавська громада робить кроки до трансформації освіти, аби відповідати потребам часу та забезпечити гідне майбутнє своїм мешканцям.