Археологічна знахідка на Полтавщині: у кургані знайшли поховання жінки

Археологічні дослідження у межах Опішнянської громади тривають і продовжують приносити наукові відкриття. Остання знахідка — поховання жінки, яке має низку ознак, що свідчать про її високий соціальний статус за життя. Про це 18 червня повідомили у Державному історико-культурному заповіднику «Більськ».

Нагадаємо, що в червні, на території Більського археологічного мікрорегіону, одного з найпотужніших у Східній Європі, також виявили уламки скіфської зброї.

Під час розкопок дослідники виявили не лише рештки жінки, а й багатий супровідний інвентар — предмети, які зазвичай вкладали до поховання осіб із впливових верств населення. Археологи також натрапили на залишки обрядових дій і складну поховальну конструкцію, яка наразі не має точних аналогів серед слов’янських старожитностей Полтавського регіону. Це дозволяє припустити унікальність ритуальної практики, яка була притаманна цій громаді в середньовіччі.

Паралельно триває дослідження курганів у сусідніх локаціях. Одним із найбільш резонансних відкриттів стало вивчення поховальної споруди в кургані «Опішлянка», розташованому біля села Деревки, що на території Котелевської громади. Саме тут археологи знайшли справжній скарб — золоті платівки, виготовлені у формі стилізованих пантер, а також інші артефакти, які підтверджують наявність складного соціального і військового устрою.

Серед виявлених у поховальній камері предметів — хрестоподібна бляха з елементами золотої інкрустації, бронзові прикраси, озброєння (сагайдак із 174 стрілами, залізні вудила, псалії, ножі), а також керамічна урна-корчага. В останній містилися обпалені людські рештки, що свідчить про обряд кремації. Усі ці знахідки попередньо датують VI–V століттями до нашої ери — періодом, коли територією сучасної Полтавщини проходили контакти між різними культурами Східної Європи.

Цікаво, що перші розкопки цього кургану ще наприкінці XIX століття проводив відомий археолог Іван Зарецький. Частина знахідок із його досліджень нині зберігається в Росії — у фондах історичного музею Москви, оскільки на той момент їх передали Археологічній комісії Російської імперії. Нинішні відкриття значно доповнюють те, що було відомо раніше, і мають велику наукову цінність для української історії.

Окрім розкопок в Опішні й Деревках, дослідники з Більського городища продовжують вивчати інші давні об’єкти Полтавщини. Наприклад, на території Геюсового Яру (також у межах Котелевського району) археологи досліджують курганоподібні насипи, де в одній із розкопаних ділянок їм вдалося знайти добре збережену глиняну посудину — ймовірно, побутового або ритуального призначення.

Нагадаємо, що комплекс археологічних пам’яток Більського мікрорегіону нещодавно отримав офіційний статус культурної спадщини місцевого значення. У травні цього року Міністерство культури та інформаційної політики затвердило облікову документацію для 52 об’єктів археології, які були детально досліджені за останні 10 років. Загальна площа, яку вдалося обстежити, склала понад 7 тисяч гектарів. До переліку внесено поселення, кургани, ґрунтові некрополі та елементи фортифікаційних споруд.

Цей статус не лише підтверджує наукову цінність об’єктів, а й забезпечує їм базовий рівень охорони. Поступово археологічна спадщина Полтавщини набуває відповідного визнання та включається у сучасну історико-культурну карту України. Крім того, такі відкриття сприяють розвитку локального туризму, а також зміцненню національної ідентичності через знання про минуле регіону.

Археологи закликають місцеву владу й далі підтримувати ініціативи з вивчення та збереження об’єктів давнини, адже Полтавщина — це справжній скарб для істориків, який ще зберігає безліч нерозгаданих таємниць.