День Гідності та Свободи: символ боротьби українців за незалежність і права

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи – важливу дату, що стала символом боротьби за європейське майбутнє, за право бути господарями на своїй землі й захищати власну незалежність від диктатури, корупції та імперського впливу. Цей день об’єднав дві знакові революції новітньої України: Помаранчеву 2004 року та Революцію Гідності 2013–2014 років. Обидві події стали відповіддю українського суспільства на спроби влади знищити свободу вибору, зневажити волю народу і повернути країну назад до авторитаризму.

«Помаранчева революція» – це масовий протест українців, що виник наприкінці 2004 року в реакції на фальсифікацію результатів президентських виборів, які влада хотіла використати на користь кандидата Віктора Януковича. Назва революції походить від кольору, який став символом штабу Віктора Ющенка та політичної сили «Наша Україна», яка обрала помаранчевий колір як символ змін, оновлення і демократичного руху.

Під помаранчевими прапорами об’єдналися сотні тисяч громадян, яким небайдужа була доля незалежної України і її майбутнє.

Перший тур президентських виборів відбувся 31 жовтня 2004 року. Його результати показали політичне розмежування: Захід і Центр України голосували за Ющенка, в той час як Південь і Схід підтримували Януковича.

Перед другим туром опозиційний кандидат Віктор Ющенко створив широку коаліцію демократичних сил, до якої приєдналися Юлія Тимошенко, Олександр Мороз та Анатолій Кінах, а також учасники першого туру. Янукович, своєю чергою, зосередився на мобілізації підтримки у східних регионах, спираючись на адміністративний ресурс. Чинний президент Леонід Кучма на той момент фактично дистанціювався від прем’єр-міністра, і напередодні другого туру заявив, що виборча кампанія супроводжується брудними технологіями, запевняючи громадськість, що влада не допустить революційних подій.

21 листопада 2004 року відбулося повторне голосування. Розуміючи, що за реального підрахунку голосів програє, Янукович скористався всіма можливими адміністративними важелями. У результаті, у промислових регіонах Донбасу виборчі комісії показали нереалістичні цифри явки: 89,5% у Луганській і 96,7% у Донецькій областях, що відразу викликало сумніви в суспільстві.

Того ж дня, 21 листопада, прихильники Віктора Ющенка розпочали облаштування наметового містечка на Майдані Незалежності. У перші години протесту нараховувалося близько 30 тисяч осіб, а вже наступного дня кількість учасників перевищила 100 тисяч.

23 листопада на головній вулиці столиці, Хрещатику, стояло близько 400 наметів. Завдяки супутниковому мовленню трансляція подій з Майдану стала доступною для міжнародної спільноти.

Журналістів з усього світу вражали не лише масштаби протесту, а й рішучість українців боротися за свої права та свободу, що надихало інших на протест проти несправедливості. Ця боротьба стала яскравим прикладом того, як народ може об’єднатися заради своїх цінностей і прагнень, визначаючи своє місце на світовій арені. Українці показали, що готові відстоювати свою незалежність і гідність, доводячи, що їхня воля не може бути зломлена. Цей день залиш

Читайте також: На Полтавщині перейменували три суди в межах декомунізації: подробиці змін