Квіти і костюми: мама підтримує доньку на сцені любов’ю та майстерністю

Квіти від мами

Якщо б Марія Василівна Ягідка вирішила брати участь у всеукраїнському конкурсі супермам, вона з високою ймовірністю стала б переможницею. Та навіть без таких змагань заслужена артистка України, акторка Полтавського обласного музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя Вікторія Ягідка вважає свою маму супержінкою.

Кожного разу, коли її донька співає на концерті або виступає у виставі, глядачі бачать Марію Василівну з букетом квітів. Але ці квіти — лише маленька частина великої материнської підтримки.

— Знаєте, чому я приходжу на виступи Вікторії? Я піклуюсь про неї, — ділиться Марія Василівна. — Я хочу, щоб її добре чули в залі, щоб у неї все вдавалося. Я намагаюся допомагати їй у творчості, підказую, як правильно постати, як звучати. Якщо я помічаю, що звук поганий, то йду до звукорежисера. А коли після виступу кажу доньці, що вона звучала чудово, у неї одразу підвищується настрій, і в мене також стає легше на душі!

А ви помітили, в яких розкішних сукнях виходить на сцену Вікторія Ягідка? Лише обраним відомо, що практично всі її сценічні костюми — це творіння рук її мами. У прямому сенсі слова — вона шиє їх власноруч! Чоловік навіть подарував їй швейну машинку, але Марія Василівна все ще вважає за краще працювати руками, бо так вона краще відчуває матерію. І вже з її рук вийшло більше тридцяти різних сценічних вбрань для доньки, жодне з яких не повторюється.

— У мене фантазія невичерпна! — ділиться Марія Василівна. — Я створюю різноманітні моделі платтів.

— Яка сукня вам найбільше подобається? — запитую.

— Я люблю всі свої роботи! Але, напевно, найбільше мені до вподоби перше плаття, яке я пошила для доньки, коли вона вже стала професійною артисткою. Це було рожеве плаття, яке я шила, коли Вікторія тільки почала працювати в театрі імені Гоголя. А коли вона навчалася в консерваторії в Харкові, я там вибирала матерію для нього.

Сценічний костюм — це не просто одяг, який має гарно сидіти, але й той, що не відволікає артиста під час виступу. Марія Василівна приділяє увагу кожній деталі:

— Я перш за все намагаюся підкреслити красу фігури моєї доньки. Потім враховую, де потрібно зменшити, а де підкреслити. Усе це я добре продумую.

— Скільки часу вам потрібно, щоб пошити сценічний костюм?

— Іноді я можу закінчити за два дні. Я дуже швидка швачка. Колеги Вікторії кажуть, що ніколи не бачили, щоб хтось так швидко переодягав артистів між номерами. А адже на один виступ потрібен один костюм, а на інший — інший.

Цю майстерність демонструє Марія Василівна, яка невтомно працює над створенням костюмів для своєї доньки, забезпечуючи їй підтримку та любов в кожному виступі. І, можливо, під її турботливими руками з’явиться ще безліч нових шедеврів.