Микита Москвін: молодий археолог про своє покликання та знахідки в Більську

Будь-яка знахідка – це трофей для науки: розповідь 21-річного археолога з Полтави Микити Москвіна про найцікавіші археологічні експедиції

15 серпня, у День археолога, журналісти відвідали виставку в Полтавському краєзнавчому музеї, організовану разом з історико-культурним заповідником «Більськ». Там ми мали нагоду поспілкуватися з 21-річним Микитою Москвіним – молодшим науковим співробітником відділу археології музею. Для нього археологія – це не просто професійна діяльність, а справжнє покликання, в якому він сподівається досягти нових висот і зробити цікавинки.

В розмові Микита поділився своїми враженнями від археологічних експедицій та розповів, чому обрав саме цю професію.

Чому ви вирішили пов’язати своє життя з історією та археологією? Що на це вплинуло?

Це сталося завдяки моєму захопленню ще зі шкільних часів, або навіть раніше. Історія завжди мене приваблювала. Також на це вплинули комп’ютерні ігри та інші захоплення. Проте археологія стала справжнім захопленням після моєї першої студентської експедиції. На першому курсі виконуючи спеціальність «історія та археологія» ми маємо практику, яка є обов’язковою для майже всіх студентів.

Під час однієї з експедицій, коли я вперше тримав в руках знайдені артефакти та відчув атмосферу польової роботи, моє захоплення археологією виросло ще більше. Науковці під час таких заходів стають однодумцями, об’єднуються навколо питань повсякденного життя та науки.

Чи виїжджали ви на експедиції за межі Полтавської області? Скільки у вас таких пригод?

Підрахувати важко. Я брав участь в експедиціях як волонтер, тобто їздив за покликом душі. Це були різноманітні поїздки: і на Харківщину, і на Черкащину, де ми разом з спеціалістами Національного музею історії України досліджували одну археологічну пам’ятку. Наприклад, моя перша практика проходила під Харковом, неподалік Дергачів, з керівником експедиції, Костянтином Пеляшенком, співробітником Харківського університету імені Каразіна.

Зараз я зосереджуюся на дослідженнях у Полтавській області, особливо на Більському городищі. Це обумовлено тим, що історико-культурний заповідник «Більськ» в даний момент є відносно безпечним місцем для археологічних досліджень, на відміну від Харківщини, де роботи ускладнюються через заміновані території.

А чим саме особливе Більське городище? Це місце – справжній скарб для археологів. Тут збереглися сліди древніх цивілізацій, які надають важливу інформацію про наше минуле, і кожна знахідка – це важливий елемент вказівки на культурні практики тих часів. Таким чином, кожна нова знахідка може стати цінним ресуром для науки. Наша місія – зберегти та зрозуміти цю спадщину, щоб передати досвід наступним поколінням.

Читайте також: День археолога: Полтавщина як центр відкриттів минулого України