Полтава вшановує пам’ять воїна Владислава Владарського, героя України
Полтава пам’ятає: у хвилину мовчання згадуємо воїна Владислава Владарського.
Команда журналістів щодня приєднується до загальнонаціональної хвилини мовчання, аби вшанувати всіх захисників і захисниць, які віддали життя за свободу та незалежність України. Сьогодні ми хочемо розповісти про Владислава Васильовича Владарського – уродженця села Тури, воїна Збройних сил України, який загинув, борючись за свободу нашої держави.
Владислав Васильович Владарський народився 21 квітня 1992 року в селі Тури Решетилівського району. З юних років він був творчою і цілеспрямованою особистістю. Навчався в Першолиманській загальноосвітній школі, де проявляв себе як талановитий та старанний учень.
Владислав мав безліч захоплень: він грав на гітарі та фортепіано, малював, займався скульптурним ліпленням, працював із пластиліном і гіпсом. Спорт також був важливою частиною його життя, і він неодноразово здобував перемоги на змаганнях із кікбоксингу.
У 2009 році Владислав вступив до Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка, де отримав професію вчителя образотворчого мистецтва, етики та естетики.
У 2015-2016 роках він проходив строкову військову службу в Національній гвардії України, охороняючи столицю. Після служби Владислав почав працювати в ТД «Фактор», а згодом – в ТОВ «Стройкомплект».
Реклама
31 жовтня 2022 року він був мобілізований до Збройних сил України. Спочатку служив у 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського, а пізніше – у 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді. Займав посаду стрільця-номера обслуги в аеромобільному батальйоні.
Під час виконання бойових завдань Владислав демонстрував мужність, стійкість і відданість своїй країні. Він боровся за мир на українській землі, за безпеку своєї родини та всіх нас.
З квітня 2024 року Владислав вважався безвісти зниклим. Рік і вісім місяців його рідні сподівалися на позитивні новини. Однак 13 квітня 2024 року стало відомо, що 31-річний Владислав Владарський загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області.
26 грудня Захисника зустріли в рідній Решетилівській громаді «на щиті». Коридором шани його вже несли земляки. Заупокійна служба відбулась на рідному подвір’ї в селі Тури, а на кладовищі йому віддали останні військові почесті.
Вічна і світла пам’ять Захиснику України Владиславу Владарському.
Читайте також: Забіг пам’яті Максима Кагала: долучайся до добра у Полтаві!
