Полтавський краєзнавчий музей: як триває реставрація під час війни

Зачинений, але не забутий: як живе Полтавський краєзнавчий музей сьогодні і чому його повноцінне “відродження” досі під питанням

Нещодавно ми відвідали Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського — в залах, які наразі тимчасово закриті для відвідувачів. Директор музею Олександр Супруненко розповів про етапи реставраційних робіт, чи можливо їх завершити під час війни та чим музей живе на сьогодні.

Полтавський краєзнавчий музей — це не лише одна з найпримітніших архітектурних пам’яток двадцятого століття, а й важлива частина культурної пам’яті. Ця унікальна будівля, зведена за проєктом Кричевського, потребувала відновлення довгий час. Останній капітальний ремонт тут відбувався ще на початку 1990-х, а серйозні реставраційні роботи почалися лише в 2008 році. Це були перші ж роботи після «відбудови» 1964 року.

Перший етап реставрації тривав з 2006 по 2012 рік і охоплював територію музею, саму будівлю та дах. Подальші етапи були заплановані, і їх реалізація стала можливою лише в 2021 році.

«Ми потрапили до проєкту “Велике будівництво” та отримали обіцяну підтримку. Проєкт не лише передбачав реставрацію, але й підсилення конструкцій, оновлення головного залу, ремонт вестибюля з його тріщинами», — розповідає Олександр Супруненко.

Початкова кошторисна вартість складала 120 мільйонів гривень, але до початку активних бойових дій вдалося освоїти лише 21 мільйон. Роботи, які стартували в 2021 році, зупинилися вже в лютому 2022-го.

«Після початку війни питання активної реставрації стало неактуальним. Ремонт почали, але завершити його не вдалося. У той час продовження реставраційних робіт вважалося недоцільним», — зазначає пан Олександр.

В умовах війни пріоритети справді змінилися. Якби не розпочалося повномасштабне вторгнення, відновлення Полтавського краєзнавчого музею могло б завершитися до 2026 року.

Серед ключових аспектів оновлення була інклюзія: проєкт передбачав створення комфортного середовища для відвідувачів з обмеженими можливостями. Було закуплено інклюзивні підйомники, але частина обладнання досі залишається в Італії. Також музей мав отримати інші технічні засоби для безбар’єрного доступу, але війна унеможливила їх доставку.

Чи є перспектива повної реставрації музею? На це запитання директор відповідає без вагань: «Ні, я вважаю, що це, на жаль, малоймовірно». Проте, незважаючи на нові виклики, музей продовжує жити. У його приміщеннях час від часу проводяться тимчасові виставки та організовуються виїзні експозиції. Окремі роботи з реставрації тривають і далі, хоч і в обмежених масштабах.

Сподіваємося, що Полтавський краєзнавчий музей, незважаючи на труднощі, знайде шляхи до відновлення, адже він є важливим культурним осередком для регіону.