Повернення Різдва: чому українці святкують 25 грудня замість 7 січня

Сьогодні, 25 грудня, українці, як і більшість європейських народів, святкують Різдво Христове. Для багатьох це стало поверненням до історичної традиції, в той час як для інших — новий календарний звичай. Але за цією датою криється значно глибша історія, яка починається від стародавніх свят сонцестояння і закінчується науковими помилками в календарях, які згодом змінили ритм життя всього християнського світу.

Ми вирішили розібратися, чому протягом багатьох років мільйони українців святкували Різдво 7 січня, звідки виникла ця дата та яка вона має історію в українській культурі. Також з’ясовано, чому 25 грудня — це не просто «новий тренд» і не відмова від традицій, а повернення до старовинної дати Різдва, яка існувала в Україні задовго до календарних змін та політичних рішень минулих століть.

Історичних свідчень про те, що Ісус Христос народився 25 грудня, не існує. У Біблії не зазначено ані день, ані місяць, ані навіть пору року. Дослідники вважають, що народження могло відбутися взимку або навесні, однак ці припущення залишаються лише гіпотезами.

Проте 25 грудня має чіткий зв’язок із дохристиянськими традиціями. У багатьох культурах Європи та Близького Сходу цей період відзначався як час зимового сонцестояння — момент, коли ніч є найдовшою, а світло починає повертатися. Це сприймалося людьми як символ відродження життя.

У Давньому Римі на 25 грудня святкували свято Dies Natalis Solis Invicti — День народження Непереможного Сонця. Після сонцестояння дні починали ставати довшими, що було дуже важливим символічним явищем. Через це багато істориків вважають, що християнська церква поступово надала нового значення цій знайомій даті, замінивши культ сонця святом народження Христа, як «світла світу».

Подібний підхід був характерний для раннього християнства, коли замість того, аби повністю викорінювати старі звичаї, їм надавали новий релігійний зміст. Так язичницькі символи отримували нове життя в християнських традиціях.

Причиною багатьох календарних суперечок стала астрономія. Астрономічний рік триває не зовсім 365 днів, а 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Юліанський календар, що був запроваджений ще за часів Гая Юлія Цезаря, округлив цей показник до 365 днів і 6 годин.

Різниця у 11 хвилин і 14 секунд щороку здається незначною, проте за 128 років вона накопичується до однієї повної доби. Це призвело до того, що церковні свята, пов’язані із астрономічними явищами, почали поступово «зсуватися». Найбільші проблеми виникли з Великоднем, який, за канонами, мав відзначатися весною.

Тому в XVI столітті був запроваджений григоріанський календар, а згодом — новоюліанський, який нині використовує Православна церква України.

До 1918 року українці святкували Різдво саме 25 грудня. Після цього багато змін у календарних звичаях вплинули на те, що святкування перенесли на 7 січня. Але згодом Різдво на 25 грудня стало можливим знову, відзначаючи його в стилі, що відновлює історичні корені традиції. Це повернення до кор

Читайте також: Полтава зустріла Різдво на фестивалі колядників «Полтавська феєрія»