Понад 3 000 перейменувань вулиць на Полтавщині: які назви зустрічаються найчастіше

На Полтавщині триває активний процес дерусифікації та декомунізації, у межах якого з початку незалежності вже перейменували понад три тисячі вулиць, провулків та інших топонімів. За словами представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара, на сьогодні область позбулася 3 157 назв, які були присвячені російським діячам, радянським воєначальникам, комуністичним ідеологам та подіям. Про це він повідомив під час виступу на нараді «Деколонізація та національна пам’ять: державний вимір» у Києві.

Серед найбільш масових перейменувань на Полтавщині — вулиці, названі на честь Юрія Гагаріна та Олександра Пушкіна. Їх було відповідно 293 та 120. Також у списку колишніх топонімів — Першотравневі (162), Мічуріна (87), Чкалова (74), Ватутіна (61), Матросова (61), Комарова (58) та Максима Горького (57). Досить багато вулиць також носили імена Олега Кошового (49), Маяковського (36), Зої Космодем’янської (28) та Антона Макаренка (26).

Примітно, що серед перейменованих є й вулиці та провулки з назвами на честь революційних подій чи географічних назв, пов’язаних із радянською історією: Лютневої революції (5), Магаданська (5), Челябінська (4), Воркутянська (2). З карти області зникли й такі назви, як Московська (8), Суворова (27), Лермонтова (37), Ломоносова (27), Некрасова (19), Кутузова (18) та Чернишевського (17).

У списку радянських і російських діячів, чиї імена втратили місце в топоніміці Полтавщини, також є Тімірязєв (12), Чайковський (11), Крилов (10), Толстой (10), Декабристи (10), Радіщев (9), Разін (6), Мусоргський (6), Достоєвський (6), Єсенін (4), Бєлінський (4), Пугачов (3), Бестужев (2), Невський (2), Грибоєдов (2), Борис Годунов (1).

Однак, як наголошують у профільних структурах, робота ще далека від завершення. На Полтавщині досі залишається щонайменше 89 топонімів, що потребують перейменування. Серед них – назви, присвячені Володимиру Короленку, Антону Чехову та святу 8 березня. В Полтаві, зокрема, все ще є вулиця 23 Вересня, яка відсилає до дати звільнення міста від нацистської окупації, а також вулиці Героїв Праці, Короленка та Чехова.

У навколишніх селах ситуація подібна: у Жуках досі є вулиця Володимира Короленка, а в Мильцях — вулиця та провулок 8 Березня.

Аналітика Українського інституту національної пам’яті показує, що лідерами за кількістю не перейменованих вулиць залишаються три населені пункти: Кременчук, Котельва та Лубни. Ці міста та селища досі мають значну кількість назв, що відображають радянське чи російське колоніальне минуле.

Нагадаємо, що перейменування топонімів є частиною державної політики деколонізації та формування власної національної пам’яті. Воно спрямоване на те, щоб очистити публічний простір від символів та ідеологем, пов’язаних із країною-агресором та тоталітарним радянським режимом. Як зазначають історики, важливо не лише змінити назви на мапах, а й закріпити у свідомості громадян нові символи, що пов’язані з українською історією, культурою та героями.