Кадровий голод на Полтавщині: кого шукають роботодавці та чому нікому працювати

Український ринок праці переживає стрімкі зміни: країні катастрофічно не вистачає робітників технічних спеціальностей. Водії вантажного транспорту, зварювальники, слюсарі, трактористи, механіки, будівельники та працівники переробної промисловості — саме ці професії сьогодні є найбільш дефіцитними. Роботодавці відчувають гостру потребу у кваліфікованих кадрах і готові брати на роботу навіть тих, хто не має досвіду, — аби навчати вже на місці та виплачувати конкурентну зарплату.

Ситуацію прокоментував президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, за словами якого ринок праці фактично “перекроюється”. Через мобілізацію, виїзд людей за кордон, знищену систему профпідготовки та небажання українців із вищою освітою змінювати фах виник глибокий кадровий голод. Підприємства по всій країні шукають робочі руки, пропонуючи заробітну плату, що подекуди сягає 60–90 тисяч гривень. Найбільше потребують спеціалістів на виробництві, у будівництві, комунальному секторі та логістиці. У Полтавській області ситуація аналогічна — вакансії для технічних фахівців відкриті щодня, а багато з них залишаються незаповненими місяцями.

Окрім нестачі кадрів, бізнес стикається з небажанням безробітних перекваліфіковуватись. Опитування показують, що понад 70% не хочуть здобувати нову професію, бо вважають це складним або недоцільним. У результаті маємо парадокс: мільйони людей без роботи та десятки тисяч вакантних посад, які ніхто не займає. Такий дисбаланс загрожує не лише уповільненням економіки, а й подальшим ослабленням ринку праці.

Уряд та роботодавці реагують на виклики — з’являються програми перекваліфікації, впроваджуються ваучери на навчання, автоматизуються окремі виробничі процеси. Все частіше шанс отримують жінки й молодь без досвіду, які раніше не мали доступу до технічних професій. На багатьох підприємствах жінок охоче беруть на посади водіїв, слюсарів, операторів техніки, а також навчають їх прямо на місці. Така трансформація особливо помітна у прифронтових регіонах, де дефіцит кадрів відчувається найсильніше.

Особливої уваги потребують ветерани. Після повернення з фронту багато з них стикаються з проблемою працевлаштування, потребують перекваліфікації, психологічної підтримки та адаптації до цивільного життя. У цьому контексті важливим є досвід Полтавщини: Ветерани та робота: як у Полтавській області допомагають захисникам повернутися до мирного життя — програма, яка дозволяє ветеранам не лише знайти нову роботу, а й відчути підтримку та впевненість у власному майбутньому. Це приклад того, як можна поєднати соціальну відповідальність, економічну доцільність і державну політику.

Офіційний ринок праці змінюється не лише за спеціальностями, а й за гендерним складом: нині 82% зареєстрованих безробітних — це жінки. Чоловіки або на фронті, або уникають реєстрації через загрозу мобілізації. Тому саме жінки поступово займають традиційно “чоловічі” вакансії, що створює нову реальність для українського ринку праці.

Попри виклики, ситуація не безнадійна. Відкритість бізнесу до змін, впровадження програм підтримки та зростання попиту на прикладні навички — усе це дає надію на стабілізацію. Але для цього необхідно зробити головне — подолати ментальний бар’єр і відкрити нові можливості для тих, хто справді хоче працювати.