Василь Поліщук: герой, який віддав життя за свободу України

Команда журналістів зі згадкою про загальнонаціональну хвилину мовчання висловлює повагу і шану всім, хто пожертвував своїм життям за свободу та незалежність України. Сьогодні ми розповімо про полтавця на ім’я Василь Поліщук, молодшого сержанта Збройних сил України, який без страху захищав свою країну і залишався вірним присязі до самого кінця.

Василь Валерійович Поліщук з’явився на світ 25 серпня 1995 року в селі Старий Іржавець, що належить до Оржицької громади на Полтавщині. Він став довгоочікуваним первістком у сім’ї. Після завершення навчання у місцевій школі у 2013 році, він разом із сестрою вступив до лубенського коледжу, щоб отримати спеціальність у лісогосподарському профілі. Однак, через початок Революції Гідності він залишив навчання і поїхав на Майдан у Київ.

Не маючи військового досвіду, після Майдану Василь пройшов 40-денні курси для вступу до батальйону «Дніпро-1». Після декількох місяців служби в АТО він перейшов до батальйону «Азов» у ролі бойового медика, переїхавши до Маріуполя, де познайомився зі своєю першою дружиною. У 2016 році у них народився син. Саме в цьому регіоні Василь отримав своє перше поранення.

7 вересня 2017 року під час виконання бойового завдання, його та ще трьох побратимів важко поранило. Великий осколок пройшов поблизу серця і пошкодив легеню, яка частково була видалена. Незважаючи на важкі травми, він відмовився від групи інвалідності і вже через півроку повернувся до служби.

У 2018 році Василь переконав лікарів дозволити йому продовжити службу. Він служив у 30-й окремій механізованій бригаді на Житомирщині, де зустрів свою другу дружину Олю, офіцерку. Протягом служби він поступово просувався від старшого солдата до молодшого сержанта і став головним сержантом взводу.

У 2020 році на Звягельщині у них з’явилася донька Анюта. Того ж року Василь вирішив навчатися заочно в Національному університеті водного господарства та природокористування у Рівному за спеціальністю історика.

Військові дії почалися на сході України, коли Василь перебував на позиціях у Донецькій області. 7 квітня 2022 року він отримав повторне множинне осколкове поранення, але вже найближчим часом повернувся до служби на Харківщині.

Василь загинув 27 серпня 2022 року, проявивши неабиякий героїзм. Він швидко зреагував на атаку ворожого танка, відкривши вогонь і давши час побратимам підготуватися до оборони. Його врятовані побратими змогли відбити цю атаку, але Василь загинув внаслідок прямого влучення другого танка.

30 серпня тіло нашого героя було кремоване в Києві, а 1 вересня урну з його прахом поховали в його рідному селі на Полтавщині. В пам’яті багатьох людей, його подвиг залишиться у серцях надовго.

Читайте також: Захисника Сергія Аксюка посмертно нагородили орденом «За мужність»