Олексій Василенко: герой, що пожертвував життям за свободу України
Команда журналістів щоденно долучається до загальнонаціональної хвилини мовчання, щоб вшанувати пам’ять всіх захисників і захисниць, які віддали своє життя та здоров’я за свободу і незалежність України. Сьогодні ми розповімо про Олексія Василенка — старшого солдата, командира відділення снайперів 152-ї окремої єгерської бригади.
18 березня 2025 року на Покровському напрямку, недалеко селища Котлине у Донецькій області, Олексій загинув під час виконання бойового завдання. Він вступив у бій з ворогом на близькій відстані і встиг вивести своїх побратимів із небезпеки, пожертвувавши своїм життям.
Олексій Василенко народився 21 грудня 1989 року у селі Сватки Полтавської області. Він закінчив місцеву школу з відзнакою, після чого вступив до Полтавської державної аграрної академії, де здобув спеціальність інженера-механіка.
У цивільному житті Олексій працював провідним інженером, а згодом очолював одне з господарств у Північно-східному регіональному управлінні ПРАТ «Райз-Максимко». Пізніше він повернувся до родинної справи та розпочав займатися тепличним господарством.
У вересні 2023 року він добровільно став на захист України. Про своє рішення Олексій повідомив дружині у день народження їх сина, наголосивши, що його обов’язок — захистити родину і країну.
Реклама
Служив у 152-й єгерській бригаді, командував першим відділенням снайперів, мав позивний «Васабі». На початку 2025 року пройшов сержантські курси і готувався отримати відповідне звання.
Олексій разом із родиною любив подорожувати Україною, відкриваючи нові місця зі своїми дітьми. Він і його дружина Надія були разом з шкільних років і ділили безліч приємних моментів.
Прощання із захисником відбулося у Гадяцькій та Краснолуцькій громадах. Олексія поховали у рідних Сватках.
У Олексія залишилися дружина, донька, син, батьки та брат. Посмертно його нагородили почесною відзнакою командира бригади. Вшановуючи його пам’ять, ми усвідомлюємо, що такі герої, як Олексій, залишають по собі слід у серцях тих, хто їх любив і шанував.
Читайте також: Забіг пам’яті Максима Кагала: долучайся до добра у Полтаві!
