Пам’ять про капітана Юрія Бодневича: герой, що віддав життя за Україну

Команда журналістів щодня бере участь у загальноукраїнській хвилині мовчання, щоб вшанувати пам’ять усіх захисників і захисниць, які віддали своє життя за незалежність та свободу України. Сьогодні ми хочемо розповісти про Юрія Бодневича — капітана Збройних сил України.

Згідно з інформацією від Заводської міської ради, 7 лютого 2026 року воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Озерне Краматорського району Донецької області через осколкове поранення.

Юрій Бодневич з’явився на світ 5 жовтня 1976 року в місті Мелітополь, що в Запорізькій області. Він провів своє дитинство в Мелітополі, де навчався в загальноосвітній школі №15. У 1999 році він закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», отримавши спеціальність «інженер-механік двигунів внутрішнього згоряння», а також пройшов військову кафедру цього навчального закладу.

У мирному житті Юрій працював механіком на підприємствах «Toyota Сервіс» у Запоріжжі та «Мелавтотранс» у рідному Мелітополі.

27 лютого 2015 року він був призваний на військову службу. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді на посаді заступника командира роти, та брав участь у бойових діях поблизу населених пунктів Старогнатівка, Докучаєвськ і Авдіївка. Демобілізувався у жовтні 2016 року.

У 2020 році Юрій уклав контракт із Збройними силами України. Під час повномасштабного вторгнення він захищав Бахмут, Торецьк, Вугледар та Авдіївку на посаді командира танкового взводу.

11 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу Авдіївки, він отримав важкі поранення внаслідок влучання ворожого боєприпасу в танк. Після тривалого лікування Юрій повернувся до служби та був направлений до розвідувального підрозділу піхоти.

За свою службу він отримав кілька нагород, серед яких відзнака «Гвардія», медаль «За оборону держави», відзнака Міністра оборони України «За 10 років служби» та медаль «За військову службу Україні».

Юрій був похований у селі Нижня Будаківка Заводської громади. У нього залишилися батьки, сестра та син.

Вічна пам’ять герою, який віддав своє життя за Україну.

Читайте також: Лекція та фотовиставка: шлях України до незалежності в Полтаві