Полтава — серед найбагатших громад України: чому мешканці цього не відчувають

Попри численнi скарги мiстян на стан дорiг, ЖКГ та якiсть мунiципального управлiння, Полтава входить до числа найбiльш фiнансово спроможних громад України. У рейтингу податкоспроможностi на 2025 рiк Полтава посiла четверту сходинку серед усiх громад України (без урахування Києва), поступившись лише Днiпру, Львову та зовсiм незначно — Вiнницi.

Це стало можливим завдяки високим надходженням податку на доходи фiзичних осiб (ПДФО), який є основним показником фiнансової спроможностi громади згiдно з Бюджетним кодексом України.

Що таке iндекс податкоспроможностi

Iндекс податкоспроможностi (IПС) розраховується як спiввiдношення обсягу ПДФО на одного мешканця громади до середнього показника по країнi. Якщо IПС перевищує 1,1, громада визнається надспроможною i зобов’язана сплачувати реверсну дотацiю — частину своїх доходiв до державного бюджету.

У 2025 роцi Полтава має сплатити понад 507 млн грн реверсної дотацiї. Це один iз найбiльших показникiв в Українi, що свiдчить про високу податкоспроможнiсть мiста. Для порiвняння, реверснi дотацiї Днiпра та Львова становлять 2,52 та 1,9 млрд грн вiдповiдно. Вiнниця ж зовсiм незначно випереджає Полтаву з показником у 531 млн грн.

“Багатi” та “бiднi” громади: як працює система дотацiй

Бюджетна система України передбачає два механiзми фiнансового вирiвнювання:

• Базова дотацiя — для неспроможних громад з IПС нижче 0,9. Держава дофiнсовує такi громади, щоб пiдтягнути їх до базового рiвня забезпечення послуг.
• Реверсна дотацiя — для “заможних” громад з IПС понад 1,1. Такi громади вiддають до держбюджету 50% суми перевищення над середнiм показником.

Це дозволяє забезпечити бiльш-менш справедливий рiвень доступу до освiти, медицини та iнших послуг незалежно вiд мiсця проживання громадян.

Полтава сплачує, але мiстяни не вiдчувають покращення

На тлi фiнансової спроможностi громади виникає логiчне питання: чому Полтава, маючи понад пiвмiльярда гривень “надлишкових” надходжень, залишається серед аутсайдерiв мунiципальних рейтингiв якостi життя? Опитування вiд соцiологiчної групи “Рейтинг” стабiльно вiдносять мiсто до нижньої частини списку за рiвнем довiри до влади, станом iнфраструктури та комунального сервiсу.

Найбiльшi платники податкiв у Полтавi

Основу податкової спроможностi Полтави складають надходження вiд таких великих компанiй:

• ТОВ “Вигiдна покупка” (мережа “Аврора”) — 42,9 млн грн
• Фiлiя “УГВ-сервiс” АТ “Укргазвидобування” — 22,5 млн грн
• БУ “Укрбургаз” — 19,6 млн грн
• ТОВ “Нова Пошта” — 18,6 млн грн
• АТ “Полтаваобленерго” — 11,4 млн грн

Разом лише цi п’ять платникiв принесли до бюджету громади понад 115 млн грн ПДФО, що становить близько 15% вiд загального обсягу надходжень.

4% ПДФО та конфлiкт iз “Полтававодоканалом”

Окремо варто згадати 4% ПДФО, якi мають цiльове призначення на оплату енергоносiїв для об’єктiв комунальної iнфраструктури. У випадку Полтави це близько 190 млн грн. Наразi саме цi кошти стали предметом суперечки мiж мiською владою та “Полтававодоканалом”. Пiдприємство потребує фiнансування, щоб компенсувати рiзницю у тарифах, але мiсто не поспішає вiддавати цi кошти, посилаючись на те, що водоканал пiдпорядкований обласнiй владi.

Ситуацiя з Полтавою — яскравий приклад того, як фiнансовi ресурси не завжди конвертуються у якiсть мiського управлiння. Маючи усi передумови для сталого розвитку, мiсто поки що демонструє вiдсутнiсть стратегiчного бачення й ефективного використання бюджету. I якщо питання реверсної дотацiї — це лише механiзм перерозподiлу, то результати господарювання мiсцевої влади — це дзеркало її компетентностi.